Від моніторингу до моделі управління: робота ОЗІ щодо захисту історичного центру Одеси як об’єкта ЮНЕСКО

ГО «Офіс законодавчих ініціатив» протягом 2026 року системно працює над питанням збереження та належного управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси».

Робота починалася з аналізу того, як на практиці виконується міжнародний статус історичного центру, якою є містобудівна та охоронна документація, хто здійснює моніторинг території та яким чином враховуються вимоги ЮНЕСКО під час прийняття рішень щодо будівництва.

Поступово стало очевидно, що проблема значно ширша за окремі будівельні проєкти. Одним із ключових невирішених питань залишається створення дієвої системи локального управління об’єктом всесвітньої спадщини.

Січень–лютий 2026 року: визначення проблеми

23 січня 2026 року ОЗІ звернувся до Одеської міської ради щодо реалізації статусу історичного центру Одеси як об’єкта всесвітньої спадщини.

У відповіді Одеської міської ради від 17 лютого 2026 року №09-13/41 було, зокрема, підтверджено, що офіційна взаємодія з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО здійснюється на державному рівні через уповноважені органи України.

Одночасно ОЗІ розпочав аналіз існуючої системи охорони території: Генерального плану Одеси, історико-архітектурного опорного плану, зонінгу, Плану управління, документації щодо меж території об’єкта та його буферної зони.

Також було розпочато консультації щодо можливості створення окремого перехідного механізму управління історичним центром.

У лютому був підготовлений один із перших варіантів проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачав експериментальний міжвідомчий механізм охорони території ЮНЕСКО та її буферної зони.

Березень–квітень: перший проєкт спеціального механізму

У березні концепція була суттєво деталізована.

ОЗІ запропонував 24-місячний пілотний механізм, який мав поєднати:

27 березня 2026 року Міністерство культури зареєструвало звернення ОЗІ щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів про експериментальний спеціальний режим для «Історичного центру Одеси» та його буферної зони.

Наступним етапом стала деталізація механізму попередньої оцінки будівельних та містобудівних намірів.

У квітні було сформульовано модель попереднього визначення ймовірного впливу запланованої діяльності на Outstanding Universal Value — видатну універсальну цінність об’єкта.

Принциповою позицією ОЗІ було те, що такий механізм не повинен створювати нового дозволу або замінювати існуючі процедури. Його завдання — на ранньому етапі визначати проєкти, які потенційно можуть впливати на історичне середовище, панорами, силует, масштаб забудови або інші цінні характеристики території, та в разі необхідності запускати процедури Heritage Impact Assessment.

28 квітня відповідні напрацювання були також направлені до ICOMOS Ukraine.

Травень–червень: перехід від окремого контролю до комплексної системи

У травні тривало листування з центральними органами виконавчої влади щодо нормативного механізму.

ОЗІ отримав позицію Міністерства розвитку громад та територій щодо запропонованих рішень та продовжив подання пропозицій до нормативно-правового акта.

Паралельно почала формуватися ширша концепція.

Стало зрозуміло, що лише запровадження попереднього скринінгу будівельних проєктів проблему не вирішить. Необхідна система, яка одночасно поєднуватиме:

У червні питання управління історичним центром також опрацьовувалося у контексті міжнародної співпраці та повоєнного відновлення України. Для комунікації з міжнародними партнерами готувалася концепція співпраці щодо управління історичними містами, міжнародного досвіду, експертної підтримки та залучення ресурсів для Одеси.

Липень: системний збір інформації та ініціатива координаційної ради

У липні робота перейшла у фазу системного збору інформації від органів влади.

ОЗІ направив запити та звернення до Одеської міської ради, Одеської обласної військової адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства культури та Міністерства розвитку громад та територій.

Окремо досліджувалися:

• стан оновлення історико-архітектурного опорного плану Одеси
• наявність та актуальність документації щодо території ЮНЕСКО
• врахування статусу об’єкта в містобудівних та будівельних процедурах
• проведення Heritage Impact Assessment
• моніторинг нової забудови та пошкоджень історичного середовища

7 липня до ICOMOS Ukraine було направлено окреме звернення щодо актуалізації документації управління та охорони об’єкта.

За результатами отриманих відповідей стало очевидно, що документи, які повинні складати єдину систему управління історичним центром, перебувають на різних стадіях підготовки і не працюють як єдиний механізм.

13 липня ОЗІ спільно з Urban Buro почав опрацьовувати ініціативу зі створення координаційного майданчика за участю державних органів, міської влади, ICOMOS, наукових установ, архітекторів та громадського сектору.

28 липня було ініційовано питання скликання координаційної ради щодо статусу ЮНЕСКО, містобудівного регулювання та сталого розвитку історичного центру Одеси.

31 липня ОЗІ безпосередньо звернувся до UNESCO/World Heritage Centre із пропозицією співпраці у законодавчій та експертній роботі щодо захисту і управління об’єктом.

Серпень: від документів — до атрибутів видатної універсальної цінності

Серпень став одним із ключових етапів роботи.

Аналіз отриманих від міста документів показав необхідність не лише оновити формальні містобудівні документи, а й чітко визначити, що саме в історичному центрі Одеси має охоронятися як носій видатної універсальної цінності ЮНЕСКО.

Разом з Urban Buro та експертами ОЗІ почав опрацьовувати систему атрибутів Outstanding Universal Value.

До робочих груп атрибутів були віднесені, зокрема:

Була сформована послідовність роботи:

Для практичної перевірки методики опрацьовувався пілотний квартал у районі вул. Єврейської, 4.

27–28 серпня відповідні напрацювання були представлені та обговорені з експертами, представниками ICOMOS, депутатами та іншими учасниками роботи щодо історичного центру Одеси.

Окремим результатом стала позиція, що наукове визначення атрибутів має бути надалі закріплене в юридичних та містобудівних документах: Плані управління, режимах використання території, історико-архітектурному опорному плані та Генеральному плані.

Вересень: головне питання — хто управляє територією ЮНЕСКО

Наступним етапом став аналіз організаційної моделі управління.

Номінаційний План управління 2022 року передбачав створення окремої структури — UNESCO State Enterprise Odesa Center за участю держави та міста.

Однак цей орган фактично створений не був.

Після аналізу статті 37-3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та постанови Кабінету Міністрів України №805 ОЗІ дійшов висновку, що модель, закладена у попередніх документах, не може бути механічно перенесена у сучасну правову систему.

При цьому залишати територію без дієвої системи щоденного локального управління також неможливо.

Тому почала формуватися нова концепція: центральні державні повноваження залишаються за Міністерством культури та іншими компетентними органами, тоді як локальні організаційні та координаційні функції тимчасово здійснюються в Одесі.

12 вересня 2026 року представники ОЗІ взяли участь у Odesa Strategy Conference 2026, де серед інших питань представили напрацювання щодо статусу ЮНЕСКО, управління історичним центром та необхідності системного врегулювання цієї сфери.

У вересні пропозиції щодо управління історичним центром, актуалізації містобудівної та науково-проєктної документації і створення спеціалізованої системи управління були також передані Одеській обласній військовій адміністрації.

Продовжувалися консультації з представниками ICOMOS та підготовка пропозицій для Міністерства культури.

Жовтень: від концепції — до проєкту постанови Кабінету Міністрів

Наступним кроком стала підготовка нового проєкту постанови Кабінету Міністрів України.

Його мета — не створити ще один орган, який дублюватиме функції держави, а запровадити на два роки експериментальну систему локального управління об’єктом ЮНЕСКО.

Проєкт передбачає участь Міністерства культури, Міністерства розвитку громад та територій, Одеської ОВА, Одеської міської військової адміністрації, Одеської міської ради та інших заінтересованих установ і організацій.

Основними завданнями експерименту визначаються створення тимчасової системи локального управління до появи постійного органу, координація роботи державних і місцевих органів, супровід підготовки ІАОП, Плану управління, документації щодо меж і режимів території, геопросторових і кадастрових даних, а також створення системи постійного моніторингу стану історичного середовища.

Принципово важливо, що запропонований механізм не передбачає передачі Одеській міській раді державних дозвільних або контрольних повноважень.

Міністерство культури зберігає визначені законом функції, зокрема щодо державної політики у сфері охорони культурної спадщини, затвердження Плану управління, погодження відповідної документації та офіційної взаємодії з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Водночас функції тимчасового локального управління пропонується дозволити здійснювати Одеській міській раді, її виконавчому органу або спеціально уповноваженій комунальній установі.

Таким чином, йдеться не про заміну державних органів містом, а про створення відсутньої сьогодні ланки щоденного управління територією.

До її завдань мають увійти координація оновлення ІАОП, підготовка документації щодо меж та режимів використання території ЮНЕСКО і буферної зони, взаємозв’язок цієї документації з Генеральним планом і кадастрами, систематизація інформації про пам’ятки та цінну забудову, моніторинг панорам і візуальних коридорів, підготовка пропозицій щодо захисту атрибутів видатної універсальної цінності та постійна комунікація з власниками, інвесторами, громадськістю, науковими установами й міжнародними партнерами.

Після завершення дворічного експерименту його учасники повинні підготувати для Кабінету Міністрів звіт, пропозицію щодо постійної моделі управління «Історичним центром Одеси» та необхідні зміни до законодавства у сфері культурної спадщини, містобудування, землеустрою і кадастрів.

Що змінилося за цей час

За кілька місяців робота ОЗІ пройшла шлях від аналізу окремих проблем забудови і містобудівної документації до формування комплексної моделі.

Сьогодні питання сформульоване вже не лише як «як зупинити небезпечний для історичного середовища проєкт».

Питання стоїть інакше:

• Хто постійно збирає інформацію про стан історичного центру?
• Хто бачить зміни до того, як вони стають незворотними?
• Хто веде карту атрибутів ЮНЕСКО?
• Хто координує ІАОП, План управління, Генплан, кадастри й документацію щодо буферної зони?
• І хто на місцевому рівні відповідає за те, щоб усі ці документи працювали як одна система?

Саме відповіддю на цю проблему і став підготовлений проєкт експериментальної моделі управління.

Робота над механізмом триває. Наступне завдання — провести його міжвідомче та експертне опрацювання і перейти від концепції до нормативного рішення, яке дозволить створити в Одесі реально працюючу систему збереження та управління об’єктом всесвітньої спадщини.